П`ятниця, 16.11.2018, 08:54
Вітаю Вас Гость | Реєстрація | Вхід

БІБЛІОТЕКА ЗОШ №1 м.Славутича

Пошук
Меню сайту
Категорії розділу
Актуально [105]
Виставки [13]
Заходи [60]
Видавнича діяльність [16]
рекомендаційна бібліографія, пам'ятки, бюлетені нових надходжень, огляди літератури, тощо
Ми пишаємось [5]
Наші партнери
Управління освіти і науки Славутицької міської ради Київської області
Славутицький міський методичний центр
НАША ШКОЛА
Славутицька асоціація шкільних бібліотекарів
Журнал "Шкільний бібліотечно-інформаційний центр"
Бібліотека ЗОШ №2
Бібліотека ЗОШ №3
Бібліотека ЗОШ №4
Бібліотека ліцею
Форма входу

Календар
Наше опитування
Чи може інформація із Internet замінити користування бібліотеками?
Всього відповідей: 30
Для батьків
Для вчителів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Архів записів
Головна » 2018 » Жовтень » 13 » День 13. Як Федько відчув у собі людину
07:00
День 13. Як Федько відчув у собі людину

 Як Федько відчув у собі людину
Пішов раз малий Федько з матір’ю на поле картоплю копати.
—    Вісім років тобі,— каже мати,— працювати пора по-справжньому. Викопує мати кущ, а Федько вибирає з ямки картоплю й у відро кидає. 

Не хочеться Федькові працювати. Визбирує картоплю, що зверху, а в землі не хоче копирсатися. Помітила мати таку роботу та й каже:
—    Хіба тобі не соромно? Людина ж дивиться і все бачить!

Оглядається Федько довкола й дивується:
—    Де ж та Людина? Що вона бачить?
—    У тобі, Федьку, Людина. Усе вона бачить, усе помічає, та тільки ти не завжди прислухаєшся до того, що вона тобі говорить. Ось прислухайся до її голосу, вона тобі й скаже, як ти працюєш.

—    А де ж вона в мені — Людина? — дивується Федько.
—    У голові твоїй, у грудях, у серці, — підказує мати.

Перейшов Федько до іншого куща, позбирав картоплю, що зверху лежала. Хотів було вже залишити чого, аж тут мов і справді хтось докоряє: що ж ти, Федьку, робиш? Порийся, там ще є картопля у землі. Здивувався Федько, оглянувся. Нікого немає, а мов хтось дивиться на його роботу й соромить.

«І справді, мабуть-таки, Людина бачить мою робоу»,— подумав Федько, зітхнув, розгріб землю біля викопаного куща й знайшов ще кілька картоплин.

Легше стало на душі Федькові. Аж пісеньки веселої заспівав.

Працює він годину, працює другу і все більше дивується. Ледве подумає: «Навіщо так глибоко гребтися, мабуть, уже немає картоплі», а тут хтось і підслухає його думку. І соромно стає Федькові. Але й радісно, ой, к радісно. «Гарний цей друг — Людина»,— думає Федько.

Орієнтовні завдання для роботи з текстами

Про Проект

* Як Федько відчув у собі людину / Василь Сухомлинський // Дивоцвіт дитинства [Текст] : хрестоматія з етики / за ред. В.М. Хайруліної . – Київ : [Видавництво "Фенікс"], 2006. – С. 8.

Категорія: Заходи | Переглядів: 24 | Додав: Бібліотека_ЗОШ№1 | Теги: Сухомлинський В., Проект | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]