 Ще недавно у Львові жив і працював видатний фахівець з історії паперу та українського книгодрукування, а в 1991-1999 роках – директор Львівського історичного архіву Орест Мацюк. 24 червня 2012 року йому мало б виповнитися 80 років.
1968 року він надрукував наукову статтю «Чи було книгодрукування в Україні до Івана Федорова?», яка спричинила велике невдоволення імпершовіністів. На основі віднайдених у львівському архіві документів Мацюк довів, що у Львові друкарні були ще в 1460 році, задовго до приїзду у місто Івана Федорова у 1572 році. Орест Мацюк перекреслив усі вигадки радянських «дослідників», які Івана Федорова вважали першодрукарем, довів, що друкарство в Україну прийшло не з Москви, а із Заходу. (Цікаво, і де б це Федоров навчився друкарству в дикунській на той час Московіїї чи серед ведмедів у лісах?)
Наступну статтю на цю тему Мацюк надрукував 1972 року, він опирався лише на достовірні архівні джерела. Вона викликала ще більше невдоволення московських істориків, для яких «концепції» важливіші від фактів. Науковець знайшов невідомі архіви – інвентар книг Словітського монастиря, в якому є перелік львівських і київських друкарень дофедорівського періоду, а також документ XVIII ст. про те, що Степан Дропан у XV ст. подарував Львівському Онуфріївському монастиреві друкарню і був першим українським друкарем.
З ходу подій випливає, що Іван Федоров навчився книгодрукуванню у Львові, Києві або в Білорусі, потім, щоб заробити грошей, поїхав і запропонував свої послуги «царю-батюшкє» у Москві, звідки змушений був тікати, бо його звинуватили у чаклунстві.
Джерело інформації:
Про давність книгодрукування в Русі-Україні [Текст] // Журавлик: газета для дітей та дорослих. – 2012. – №11. – С.14. |
