Вівторок, 12.12.2017, 07:24
Вітаю Вас Гость | Реєстрація | Вхід

БІБЛІОТЕКА ЗОШ №1 м.Славутича

Пошук
Меню сайту
Категорії розділу
Проблеми дитячого читання [1]
статті з теми, моніторинг читаності користувачів, анкетування, тощо
Дитяча творчість [20]
"проба пера", малюнки, фото стінівок, тощо
Що я читаю [15]
відгуки про книги, рекомендації одноліткам, тощо
Наші партнери
Управління освіти і науки Славутицької міської ради Київської області
Славутицький міський методичний центр
НАША ШКОЛА
Славутицька асоціація шкільних бібліотекарів
Журнал "Шкільний бібліотечно-інформаційний центр"
Бібліотека ЗОШ №2
Бібліотека ЗОШ №3
Бібліотека ЗОШ №4
Бібліотека ліцею
Форма входу

Наше опитування
Чи може інформація із Internet замінити користування бібліотеками?
Всього відповідей: 27
Для батьків
Для вчителів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наші користувачі

Головна » Статті » Що я читаю

Відгук на оповідання Сашка Дерманського «Великі фантазії малого Сашка» (дитинство Олександра Довженка)

Після того, як я прочитала оповідання Сашка Дерманського «Великі фантазії малого Сашка» у мене з’явився ще один друг. І не просто друг, а дуже близька мені по духу людина – хлопчик Сашко. Виявляється, що у мене з ним багато чого спільного. Я теж часто люблю спостерігати за казковими героями, що час від часу, пропливають по небу у вигляді хмар. Також я по-доброму заздрю Сашку, бо в нього був вірний друг – песик Пірат. Я завжди хотіла мати цуценя, але батьки забороняють. Вони говорять, що за ним потрібно доглядати, а ми всі дуже зайняті люди. Якби ми жили в котеджі, а не в квартирі, то, мабуть, я б все-таки вмовила маму й тата.

Мене зачепило за душу те, з якою любов’ю Сашко говорить про Пірата, називаючи його мрійником, нишпоркою, роботящим. Як дуже хвилювався і сумував хлопець, коли собака загубився в сусідньому селі на базарі! А який Сашко був щасливий, коли Пірат повернувся!

Хоч я і дівчинка, але всі радощі хлоп’ячого життя мені дуже близькі. Я згадала, як на літніх канікулах мене відвозили у село до бабусі… Ото було життя! 

Прочитавши оповідання «Великі фантазії малого Сашка», я вмовила тата, щоб він повіз мене на Десну (в село Максаки Менського району). Уявляєте, аж на цілий день! Як і мій новий друг Сашко, я бігала берегом річки, лякаючи жаб та рибу, яка, можливо, збиралася клювати на живець рибаків. Жодного разу я не була на косовиці, не ночувала на річці, але  вірю Сашкові, що більшого щастя й не треба.

Тепер мені зрозуміло, чому з Сашка виросла велика Людина. Адже він пізнавав цілий світ над «зачарованою річкою Десною». Я пишаюся тим, що на сторінках цього оповідання знайшла собі справжнього друга – хлопчика Сашка, мрійника та винахідника, людину з великою фантазією, з багатим внутрішнім світом, з умінням розуміти і відчувати природу та все живе.

Під враженням від прочитаного я розпитувала маму про письменника Олександра Петровича Довженка. Вона розповіла мені, що він народився в Сосниці Чернігівської області й там знаходиться музей та садиба Довженка. На початку вересня мама повезла мене туди, щоб я на власні очі побачила хату, в якій виріс малий Сашко, хлів, льох, колодязь із журавлем. Я очима шукала ті закапелки за хатою, де хлопець любив про щось помріяти в чарівній тиші. Не можу передати словами свої почуття!

 

На фото я біля будинку О. Довженка в Сосниці.

 

Учениця 4-В классу ЗОШ №1 м. Славутича

Гапон Єлизавета

Категорія: Що я читаю | Додав: Бібліотека_ЗОШ№1 (23.11.2013) | Автор: Гапон Єлизавета
Переглядів: 812 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]