У серпневому випуску журнала «Барвінок» я прочитав оповідання Вадима Дорошенка «Герой, син героя». Оповідання присвячене хлопчику Богдану з міста Мукачеве.

У цього хлопця був тато-воїн, який пішов захищати нашу Батьківщину. Він завжди, коли телефонував родині, був веселим, безтурботним, щоб родина не хвилювалася, хоча там і нелегко.

В одному з бойових завдань тато Богдана загинув. Про смерть тата хлопчик дізнався, коли повернувся додому. У тяжкий для Богдана час його підтримував Сашко-забіяка. Після уроків Сашко чекав Богдана і тихо йшов із ним поруч, бо знав, як йому боляче.

Одного разу Богдан з однокласниками вирішили підготувати концерт, виготовити обереги та відвідати воїнів у госпіталі. Там хлопчик зустрівся з солдатом, який розповів йому про останній бій тата. Він сказав: «Твій тато – герой». Богданові груди переповнювала гордість за тата. Хлопець захотів стати розвідником, але зрозумів, що буде там лише тягарем, тому що малий. Школяр взяв свою скарбничку, у якій зберігав гроші на Інтернет, та віддав їх до фонду армії.

Мені сподобалось, що хлопець віддав гроші на армію, хоч і хотів використати їх на Інтернет. Бажаю прочитати цей твір моїм друзям. Він учить, що у скрутну хвилину потрібно завжди допомагати тим, хто цього потребує, та не стояти осторонь тих подій, що відбуваються на твоїй землі.

Романін Анатолій 6-В клас