Ольга Кобилянська – самобутній талант, талант європейської величини
година спілкування присвячена 150 – річчю від дня народження О.Ю.Кобилянської
Зміст усієї творчості О. Кобилянської – се музика… Ся музика не усипляє, а вічно нагадуючи про красний світ, про гармонію, красу, - нагадує тобі самого тебе і твій головний обов’язок: боротьбу за твою красну душу.
М.Євшан
Ведучий 1: Ольга Юліанівна Кобилянська – класик української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття, сучасниця Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, видатна наша землячка, яка входила у літературу через «німецькі двері».
Ведучий 2: До визнання вона пройшла тернистий шлях, сповнений наполегливої праці і, маючи неповну середню освіту, стала однією з найосвіченіших для свого часу українських жінок.
Ведучий 1: Зростала майбутня письменниця у багатодітній родині дрібного урядовця в чужомовному середовищі. Українського слова, окрім як у своїй сім’ї ( батько був українцем-патріотом ), вона не чула.
Дівчинка захоплювалася співом, музикою, малюванням, спортом, брала участь в аматорських виставах. Безмежно любила природу, пішки і на коні мандрувала в гори – «це було щось, що… заповнювало душу, викликало в ній спів, відгомін і ущасливлювало…».
Ведучий 2: Освіту талановита дівчина здобувала здебільшого сама та з допомогою старших братів, що вчилися в гімназіях та університетах. Вони мали можливість, час від часу, доставляти дівчині твори Гете, Шиллера, Шекспіра, Тургенєва, Достоєвського… Брати розповідали про студентське життя, були першими читачами і критиками її ранніх літературних творів.
Родина письменниці була співучою. Буковинські пісні тут лунали майже щоденно, найулюбленішою була «Ой, ти дівчино, зарученая».
( звучить пісня «Ой, ти дівчино, зарученая» )
Ведучий 1: Особливу роль у становленні молодої письменниці відіграв приятель родини Кобилянських, відомий український письменник Микола Устиянович, який давав юній Ользі читати чеські та українські книжки і, зрештою, благословив її на непростий літературний шлях.
( звучить пісня на слова М. Устияновича «Верховино, світку ти наш» )
Ведучий 2: Свою творчість письменниця починала німецькою мовою, потім писала польською, але, зустрівшись на своєму життєвому шляху з освіченою жінкою, українкою Софією Окуневською, інтелектуалкою Августою Кохановською, з Іваном Франком, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм свідомо стала на шлях служіння своєму народові рідним словом. Вплив С. Окуневської Ольга оцінює так: «Від неї пішло мені те світло, за яким я так тужила, невиразно мріла. Вона заговорила до мене українською мовою, переконуючи мене, що мені треба писати не по-німецьки, а для свого народу – по-українськи, навчила фонетикою писати, надавала українських книжок, стала моєю щирою подругою».
Ведучий 1: Складним був шлях до публікації першої повісті О. Кобилянської «Людина». Твір довелося переробляти кілька разів. Він побачив світ, коли авторці йшов уже тридцять перший рік. Після тріумфу «Людини» письменницька доля О. Кобилянської складалася щасливо. Її творів чекали з нетерпінням і видавці, і читачі.
Ведучий 2: Провідною темою повістей та оповідань письменниці була тема жінки-інтелігентки, сильної, освіченої, духовно багатої.
Ведучий 1: Ольга Кобилянська сміливо увійшла в літературу як горда, гідна поваги, вихована і вишукана українка. Кращі її твори перекладено на багато мов, а такі як «У неділю рано зілля копала», «Земля», «Царівна» екранізовані та з великим успіхом ідуть у театрах нашої країни та за кордоном.
( уривок з фільму «Царівна» )
Ведучий 2: У 30-х роках в Україні розпочався випуск дев’ятитомного видання письменниці. З цієї нагоди Олександр Олесь написав вірш «О. Кобилянській»
( учень читає вірш )
О. Кобилянській
Привіт, уклін низький вам, пані.
Колись давно, колись в тумані
На скелях, де живуть орли,
Коли ще тільки розвиднялось,
Ви генціаною ніваліс
В пустелі білій розцвіли.
І сорок років з гір високих
Рої пелюсток синьооких
Ловили ми серед долин,
А мрії линули в простори,
Туди, туди, на сизі гори,
До недосяжних верховин.
Спасибі ж вам, що в час розпуки
Ми в гору все ж здіймали руки
І не кляли життя й землі…
Стояла мряка над землею,
А ми очима і душею
Ловили промені у млі.
17.06.1928
Ведучий 1: Померла О.Кобилянська 22 березня 1942 року на 79-му році життя. Похована у Чернівцях.
( учень читає вірш Тамари Севернюк «От і ми кладем печальні квіти» )
… От і ми кладем печальні квіти.
Весь гармидер світовий затих.
Йдуть такі печальні заповіти,
Що немає болю ще на них.
І навіщо, і про що тут мова?
Зблідла дня корона золота.
От і Ви взяли останнє слово,
І воно цілує Вас в уста.
Так благає: «Не кажіть останнє…
Доки є не казане, то – є…»
Подивилось в очі нам прощання
І само себе не впізнає.
Звився голос над проваллям тиші,
Задихнувся скреготом біди.
От і все. Тепер – скоріш, скоріше,
Якнайшвидше звідси! А – куди?..
Ведучий 1: Німецька влада заборонила навіть публікувати некролог українською мовою та виголошувати промови над могилою. Однак, коли ховали письменницю, звучала її улюблена пісня «Чуєш, брате мій» Богдана та Левка Лепких.
( звучить пісня )
Бібліотекар: Сьогодні інтерес до творчості О. Кобилянської – і читацький, і науковий – не тільки не згасає, але й набуває нової сили, поглиблюється. Пишуться наукові праці, твори для дітей про дитинство письменниці, перевидаються давно не публіковані її твори. На уроках української літератури ви будете вивчати творчість О. Кобилянської. Тому бібліотекарі підготували для вас тематичну поличку «Ольга Кобилянська – талант європейської величини». Тут знаходиться література про письменницю та її твори, які ви зможете взяти для тимчасового користування у шкільній бібліотеці.
Список використаних джерел інформації
Бортняк, М.В. «Гірська орлиця» [Текст]: сценарій літературного вечора / М.В. Бортняк // Позакласний час. – 2002. ─ № 5 – С.14 – 18.
Бортняк, М. Гірська орлиця [Текст]: сценарій літературного вечора, присвяченого Ользі Кобилянській / М. Бортняк // Дивослово. – 2003. ─ № 3. – С.64 – 65.
Зворушене серце [Текст]: твори Ольги Кобилянської: у 2 кн. / [упоряд. А.А. Чічановського; передм., комент. Л.С. Дем’янівської] . – К.: Грамота, 2003. – ( Шкільна бібліотека )
Кн. 1. – 2003. – 464 с.: іл.
Кн. 2. – 2003. – 384 с.
Кузнецов, Ю. Художня майстерність Ольги Кобилянської [Текст] / Ю. Кузнецов // Кобилянська, О. «В неділю рано зілля копала…» : повість; оповідання / худож. Н.В. Сосніна. – К.: Радянська школа, 1986. – С.451 – 461
Михайлин, І. Жіночий проект в українській літературі [Текст] / І. Михайлин // Вовчок М. Українська жіноча проза / М. Вовчок, Н. Кобринська, О. Кобилянська. – Х.: Прапор, 2007. – 640 с.
Олесь, О. Твори в двох томах [Текст]: Т.1. Поетичні твори. Лірика. Поза збірками. З неопублікованого. Сатира / О. Олесь; [упоряд., авт.. передм. та приміт. Р.П. Радишевський; рецензент М.Г.Жулинський] – К.: Дніпро, 1990. – 959 с. | 