 Славутич
Славутич – місто білого янгола,
Який з висоти його оглядає.
Славутич – місто добра і світла,
Де радісно дітвора виростає.
Славутич – це острівок серед лісу.
Тут сосни й берези шумлять нам привітно.
Славутич – найкраще місто світу.
Багато споруд тут стоять непохитно.
Славутич – це місто незмінного мера,
Який про людей наших дбає.
Бажає для міста багатства й добра,
По Кодексу етики жить заставляє.
Славутич гостей всіх гостинно приймає.
Відкриті для всіх у нас двері.
На ЗОСю, День міста весілля лунає,
Й святковий салют всіх вражає.
Славутич – це місто, де я народилась.
І цим я дуже пишаюсь.
Дозвілля проводжу своє тут цікаво,
В гуртках досхочу я займаюсь.
Палац, бібліотеки і школа мистецтв,
І студія «Аква» радушно вітають нас.
Дитячих майданчиків я гарний знавець.
В Славутичі жити ну просто клас!
Гапон Єлизавета,
учениця 3-В класу Славутицького ЗЗСО №1 (2012/2013 н.р.)
* Муза доброти [Текст]: збірка поезії учасників поетичного конкурсу «Зерна доброти» / [відп. за вип. А.О.Старовойтова; уклад. О.М.Мандровний] . — Славутич: ММЦ, 2013 . — 47 с .
Усі тексти для читання: https://slavbibl1.at.ua/news/2021-10 | 
