 Замислюєшся в доті про долю, сенс життя,
Проллється раптом рима, що душу зігріває…
Свистять шалені кулі, огидне їх виття.
Цінуєш кожен подих, повірте, так буває.
З собою – автомат, блокнот і олівець,
Хай строчаться рядки так рвучко, мовби черга…
Кохання і сім’я – лишився лиш рубець,
Та віра у любов не зникла, не померла.
І вірю: промайне, як чорний дим, війна,
Лунатимуть пісні та забуяють квіти.
Залишаться слова – мелодія сумна.
Надіюсь, що колись їх прочитають діти…
Олег БОРОДАЙ
Бородай, О. Замислюєшся в доті про долю... // Я в серці маю те, що не вмирає! : альманах творів учасників АТО/ООС [Текст] / худож. оформл. М. Пітчук; авт.фото А. Хартанович . – Славутич : ТЕРЕН, 2021. – С. 42.
Усі тексти для читання: https://slavbibl1.at.ua/news/2022-10
Шановні користувачі, друковане видання книжки можна прочитати у читальній залі шкільної бібліотеки.
Чекаємо на Вас! | 
