 "Аліса тяжко занудьгувала, сидячи на березі без діла. Разів зо два зазирнула вона до книжки, яку читала її сестра, але не знайшла там ні малюнків, ні розмов.
– Чого варта книжка без малюнків та розмов? — зітхнула Аліса.
Вона сиділа й думала (наскільки це можливо у спеку, коли туманіє голова й злипаються повіки), піти чи не піти нарвати квіток — це ж бо така втіха сплести собі з них віночок...
Аж тут повз неї промайнув Кролик — білий , з рожевими очима. Диво, звісно, невелике, як не дивина було й почути, що Кролик бубонить собі під ніс:
– Ой лишенько, лишенько, як я забарився!"
Льюїс Керролл "Аліса в країні чудес"
|
