Після того, як я прочитала оповідання Сашка Дерманського «Великі фантазії малого Сашка» у мене з’явився ще один друг. І не просто друг, а дуже близька мені по духу людина – хлопчик Сашко. Виявляється, що у мене з ним багато чого спільного. Я теж часто люблю спостерігати за казковими героями, що час від часу, пропливають по небу у вигляді хмар. Також я по-доброму заздрю Сашку, бо в нього був вірний друг – песик Пірат. Я завжди хотіла мати цуценя, але батьки забороняють. Вони говорять, що за ним потрібно доглядати, а ми всі дуже зайняті люди. Якби ми жили в котеджі, а не в квартирі, то, мабуть, я б все-таки вмовила маму й тата.
Поліна Челядінова написала відгук на книгу Галини Малик "Вуйко Йой і Лишиня" і поділилася з нами своїм враженням:
Якось цього літа, повернувшись додому зі звичайної прогулянки, стомлена палючим липневим сонцем і веселими іграми з моїми друзями, я відразу помітила, що на моєму столі з’явилася нова, незвичайна книга.
Насилу, стримуючи нетерпіння, я поспішила познайомитись з моєю загадковою гостею. Вона відразу привернула мою увагу і своєю незвичайною квадратною формою, і забавною картинкою на обкладинці. З неї на мене уважно й одночасно замислившись про щось своє, дивився якийсь дивний чоловічок. Босий, у довгій вишитій сорочці, в гуцульському капелюсі з пером і зі смішними вузликами у руці, він стояв на пагорбі українського хутора в кілька скромних будиночків з церквою та вітряком. Але ще більше дивними мені здалися істоти, що оточували мого чоловічка.
Цулун Юліана написала відгук на книгу «Ірина Хомин про Карла Гаусса, Астрід Ліндгрен, Ніколо Паганіні, Каміллу Клодель, Ван Гога, Соломію Крушельницьку», поділилася з нами своїм враженням: «Я б порадила прочитати цю книгу однокласникам, друзям і навіть дорослим. Тому що вона повчальна, збагачує знання і просто цікава. А головне – я зрозуміла: щоб стати видатною, достатньо лише вірити у свою мрію та йти до неї без сумнівів і зупинок. І, може, про тебе напишуть таку книгу». Дуже оптимістично, чи не так?
