Я прочитав оповідання автора і волонтера Лесі Борсук-Янківської «Ловці градів» із книги «Героям слава!» Це цікава і важлива розповідь про сучасних героїв України, які воюють на Сході України та відстоюють нашу незалежність.
Події відбуваються на Донбасі, в районі містечка Щастя Луганської області. Головний герой оповідання – це простий хлопець Руслан ( Русик, Позитивчик, Малий, так називають його на передовій), добровольцем поїхав воювати на фронт. У свої 23 роки він чимало знав і вмів, кожного дня, виконуючи бойове завдання, відстежуючи розташування ворожої важкої техніки, ризикує своїм здоров’ям і життям. Русик не втрачає оптимізму та вселяє оптимізм і віру в інших людей, зокрема у волонтера Лесю, надсилаючи їй позитивні повідомлення. З короткого оповідання мені вдалося дізнатися, як важко нашим солдатам на передовій по дві-три доби сидіти в окопах, нічого не ївши, видобувати воду, розтоплюючи сніг, їсти навіть горобців.
У серпневому випуску журнала «Барвінок» я прочитав оповідання Вадима Дорошенка «Герой, син героя». Оповідання присвячене хлопчику Богдану з міста Мукачеве.
У цього хлопця був тато-воїн, який пішов захищати нашу Батьківщину. Він завжди, коли телефонував родині, був веселим, безтурботним, щоб родина не хвилювалася, хоча там і нелегко.
