Відгук на прочитану книжку Марини Павленко «Домовичок з палітрою»

Осінні канікули цього року виявилися для мене незабутніми. Я провела їх із книгою Марини Павленко «Домовичок з палітрою», видавництва Грані-Т.  

Разом з головними героями: чудернацьким Домовичком, який не вимовляв деякі букви (шепелявив) та сестричками Наталею та Даринкою, я потрапляла у різноманітні пригоди.

Спочатку будували хатку для кішки Мурки, бо як казав Домовичок «швоя штріха – швоя втіха». Вийшов дім на славу, навіть, Мурка спочатку не вірила, що може туди заходити. Та сестрички переконали її, заштовхнувши до вітальні і закривши двері – «хай обживається».

Потім, коли дівчатка випасали кроликів, Домовичок вирішив зайнятися їх дресируванням, бо час і «шамим на хліб жаробляти»…

А одного разу, щоб запобігти «машовим катакліжмам» на рідній вулиці. Домовичок цілу ніч розфарбовував жовте осіннє листя у саду баби Ївги (або Яги) в зелений колір…

І ще дуже, дуже багато різноманітних пригод трапилося з друзями. Читаючи їх, я хвилювалася над невдачами героїв, від душі сміялася над прислів’ями, приказками та примовляннями Домовичка. Цей маленький чоловічок, з бузковою бородою зі «штовідшоткового махеру», став для мене справжнім другом.

І, навіть зараз, коли я беру в руки книжку з яскравим малюнком на обкладинці, гортаю її сторінки, переглядаю цікаві ілюстрації, не можу втриматися від посмішки. А так, як повість написана великим, чітким шрифтом, то мій погляд мимоволі виділяє з тексту то прислів’я, то приказки, то повчання Домовичка  з палітрою.

Так, як книжка написана зрозумілою українською мовою, читати її дуже легко і цікаво. Я охоче рекомендую книгу Марини Павленко своїм друзям та однокласникам. Хоча впевнена, що дорослим вона теж сподобається.

Я ж з нетерпінням чекаю на продовження пригод кумедного чоловічка.

Тарасенко Анастасія 4-Г кл.