 БЕРЕЖІМО СВОЮ УКРАЇНСЬКУ МОВУ
Українська мова невідривна від своїх українських звичаїв. Де свій звичай, там і своя рідна мова. А де українська мова, там буде й український звичай. Звичай і мова – це одне ціле, нерозірвальне.
Коли ми святкуємо Різдвяний Святвечір, то він буде українським тільки тоді, коли ми всі в родині говоримо українською мовою. Коли ж ми української мови не вживаємо, то такий Різдвяний Вечір не буде Святим, а тільки штучним. Кутя без української мови зовсім не смачна!
Наш український рідний звичай потребує для себе й української мови. Великодня паска не буде солодкою й пахучою, коли ми не заговоримо по-українському. Великодня писанка втрачає свою красу без української мови.
Бо душею свого рідного звичаю є українська мова.
Хто забуває свої рідні українські звичаї, той помалу забуває й українську мову! І навпаки – хто забуває українську мову, той конче забуває й українські звичаї. Бо вони стають німі для нього! А хто забуває звичаї й мову, той забуває і свою націю,– свою Віру, свій народ…
Іван ОГІЄНКО
Огієнко, І. БЕРЕЖІМО СВОЮ УКРАЇНСЬКУ МОВУ // Я дитина України: читанка для дітей та дорослих [Текст] / упоряд. М. Слабошпицький, Т. Качалова, О. Яремійчук; худож. М. Пшінка. – Київ: Преса України, 2008. – С.137.
Усі тексти для читання: https://slavbibl1.at.ua/news/2022-10
Шановні користувачі, друковане видання книжки можна прочитати у читальній залі шкільної бібліотеки.
Чекаємо на Вас! |
