 …Бійці Тамару опікали
Та, як зіницю, берегли,
Бо ціну вмінням її знали
І свідком мужності були.
Життів солдатських берегиня,
Душі цілитель, херувим,
Єдина жінка – тож богиня –
Хто не погодиться із цим?
Вона ж себе не виділяла:
«Для вас я, хлопці, – рівня, брат»–
Й не тільки шприц у руки брала,
А – як сутужно – автомат.
До всього звикла. Лиш одного
Свідомість не могла прийнять:
«Як можна вчора ще живого
«Двохсотим» нині відправлять?!»
- Куди, «Ромашко»? Чи здуріла?
Куди під снайперський приціл?
- «Мазая» щойно підстрелили,
Він сепарам зайшов у тил.
Його витягувати треба,
Допоки кров’ю ще не стік.
Хай помагає мені небо!
- Куди?! – горлає чоловік.
Вона і оком не моргнула
На застереження його,
З розгону в чагарі пірнула –
Він навздогінці аж бігом.
«Поперед батька прямо в пекло!» –
Бурчав розгнівано під ніс.
А навкруги потроху смеркло.
Заглибились в ріденький ліс.
Тут вибухом озвалась тиша –
Злетів угору стовб вогню.
А морок насувавсь, густішав…
«Тону… У мороці тону…»…
Повний текст твору:
Пакалюк, Т. Егоїстка [Текст] / Тетяна Пакалюк; худож. М. Скоробагатько. – Чернігів: Десна Поліграф, 2015. – 13 с.: іл.
Усі тексти для читання: https://slavbibl1.at.ua/news/2022-10
Шановні користувачі, друковане видання книжки можна прочитати у читальній залі шкільної бібліотеки.
Чекаємо на Вас! |
