ТІНЬ
Чоловік крокував темними вулицями ще не пробудженого міста, насолоджуючись єднанням власного внутрішнього стану та осінньої природи. Романтичний присмерковий настрій огортав серце. Дрібний дощ вкривав обличчя вологим шовковим павутинням. Вітер – як вітер, врешті, він був просто відсутнім.
- Як справи, друже? – запитала тінь, що нізвідки з’явилася поруч.
- Краще, ніж у пеклі, але гірше, ніж у раю, – з посмішкою відповів чоловік, нітрохи не здивувавшись раптовому супутнику.
- Зрозуміло, хоча нічого незрозуміло, – констатувала тінь.
- Коли збираєшся приєднатися до гурту?
- Н
...
Читати далі »
