 Шестеро чоловіків і одна істота
Семеро дужих чоловіків спиляли в лісі велике дерево. Вони обрубали на ньому сучки, завдали собі на плечі й понесли до річки. Із великих дерев зв’яжуть пліт. Це тяжкий, виснажливий труд, але людина не боїться найтяжчої праці, якщо бачить благородну мету й може бути господарем своєї долі. Семеро сміливих чоловіків гули геологи. їм треба було зв’язати пліт, щоб до зими випливти з тайги й прибути до великого міста.
Від лісу до річки було дуже далеко. Іти треба було через зарості, чагарі, через купини й колючу траву. Шестеро чоловіків знемагали від утоми, але що вдієш? Треба прагнути до мети. А сьомий був істотою слабовольною і підлою. Він підгинав ноги, й тоді колода ледве торкалась його плеча. Він обхоплював її руками й зависав над землею. Іти йому було дуже легко, бо товариші несли і колоду, і його.
Нарешті принесли геологи колоду на берег. Кинули на землю та й полягали на траві, їм хотілося одного — відпочити.
Той, що всіх дурив, за хвилину підвівся й закричав:
— Де ж наш начальник? Чого він не годує нас, трударів? Хіба так можна ставитися до людини?
Шестеро дужих і мужніх чоловіків підвели голови, глянули в очі сьомого товариша, і їм здалося, що вони бачать чесне обурення. їм подумалось: «Ай справді, чого б зараз не погодувати?»
Найстрашніше в цю мить було те, що шестеро дужих, мужніх, чесних чоловіків, дивлячись у вічі підлій і слабовольній істоті, думали, що вона така сама людина, як і вони.
Орієнтовні завдання для роботи з текстами
Про Проект
* Шестеро чоловіків і одна істота / Василь Сухомлинський // Дивоцвіт дитинства [Текст] : хрестоматія з етики / за ред. В.М. Хайруліної . – Київ : [Видавництво "Фенікс"], 2006. – С. 35. | 