Який слід повинна залишити людина на землі?
Старий Майстер звів кам’яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», — думає з гордістю.
А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.
— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.
Хлопчик подивився на відбиток ноги, з
... Читати далі »
Після гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива. Вода залила ластів’яче гніздо, що приліпилося до стіни старої повітки. Розвалилося гніздечко, повипадали пташенята. Вони вже вбралися в пір’ячко, але ще не вміли літати. В’ється ластівка над дітками, кличе їх під кущ заховатися.
Кілька днів жили пташенята під кущем. Ластівка носила їм їжу. Вони збивались докупи і ждали маму.
Ось уже четверо діток навчилося літати й порозлітались. А одне сидить, не може здійнятись. У нього перебите кр
... Читати далі »
Прийшла весна. Із землі виткнулась зелена стрілочка. Вона швидко росла, потім розділилась на два листочки. Листочки стали великими. Між ними з’явився маленький пагін. Він піднявся, нахилився до одного листочка, а на світанку розцвів сріблястим Дзвіночком. Це був Дзвіночок Конвалії.
Раненько Дзвіночок Конвалії побачив Хлопчик. Його так вразила краса квітки, що він не міг відвести від неї очей. Хлопчик простяг руку, щоб зірвати квітку. А Дзвіночок йому шепоче:
— Хлопчику, навіщо ти
... Читати далі »
Це було дуже давно. В одному селі на Україні дівчатам і жінкам захотілося показати свою майстерність. Домовились, що в неділю усі прийдуть на сільський майдан, і кожна принесе найкраще, що вона зробила своїми руками: вишитий рушник, полотно, скатертину.
І ось у неділю дівчата й жінки прийшли на майдан. Принесли безліч дивовижних речей. У дідусів і бабусь, яким громада доручила назвати найкращих майстринь, аж очі розбіглися: так багато було талановитих жінок і дівчат. Дружини й дочки багатіїв принесли вишиті золо
... Читати далі »
Відломлена гілка
Уздовж паркової алеї біг хлопчик. Був ясний весняний день, на деревах співали пташки, серед квітів літали барвисті метелики. Хлопчикові було весело. Він біг, розмахуючи руками.
Уздовж алеї росли маленькі липки, їх недавно посадили. На гілочках зеленіли ніжні пахучі листочки. Хлопчик зривав їх і кидав собі під ноги. Тішився собі. От зупинився біля однієї липки. Та не листочок відірвав, а цілу гілочку відчахнув. Гілочка впала додолу. Хлопчик на хвильку зупинився, глянув на
... Читати далі »
Які вони бідні...
Ще й не світало, ще й ранкова зоря не зайнялася, як батько збудив Сергійка й сказав:
— Ходімо в поле. Послухаємо жайворонкову пісню.
Син швиденько встав, одягнувся, і вони з батьком пішли в поле. Небо на сході порожевіло. Небосхил щохвилини світлів, зорі згасали. Десь із далекої ниви піднялася сіра грудочка й понеслася у височінь. Ось вона спалахнула, ніби вогник серед блакиті, і тої ж миті Сергійко почув дивну пісню. Немов над полем хто нат
... Читати далі »
Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялися поворухнутися.
Соловейко перестав співати.
Оля зібрала недоїдки й шматки газети, жбурнула їх під кущ.
У мурашнику вирує життя. Тисячі мурашок щось роблять. Одні будують кімнати малесенькі, в яких ховаються від негоди. Другі несуть додому крихітки картоплі, буряків, зернинки, насінинки — все, що знайдуть у полі. Треті полюють на комах — жучків, мух.
Аж тут до мурашника прибігла Мурашка-Мандрівниця. Вона втекла зі свого мурашника, бо не хотілося їй працювати. Думає: «Піду в чужий мурашник, мене там нагодують».
Мурашки зараз же впізнали чужу. Бо кожна трудівниця чимось пахне — хлібом, карт
... Читати далі »
Пішла мама на роботу, а вдома залишилась шестирічна дівчинка Люда. Вона ще не ходить до школи.
Мама сказала Люді, щоб вона курей нагодувала й квіти полила.
Люда нагодувала курей і полила квіти. А потім думає: «Зварю борщу. Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине».
Зварила Люда борщу, попробувала. Борщ несмачний... Оце буде мама сваритися, що вона несмачного борщу наварила.
Прийшла мама з роботи. Здивувалась, що Люда зварила страву. Насипала борщу, їсть і хвалить.
— Ой см
... Читати далі »
Дрімучим лісом ішли два подорожні. Дідусь і хлопчик. Було жарко, хотілося пити.
Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилились, напилися. Дідусь сказав:
— Спасибі тобі, струмочку.
Хлопчик усміхнувся.
— Чого ти усміхнувся, хлопче? — запитав дідусь.
— Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові «Спасибі»? Він же не живий, не дізнається про вашу подяку, не почує ваших с
... Читати далі »
