 Ледача подушка
Маленькій Принці треба рано-рано вставати, щоб до школи йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка в дідуся:
— Дідусю, чому вранці вставати не хочеться?..
— Це подушка в тебе ледача,— відповів дідусь.
— А що ж їй зробити, щоб не була ледача?
— Знаю я таємницю,— пошепки сказав дідусь.— Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря. Добре вибий її кулачками — вона й не буде ледача.
Наступного дня, рано-пораненьку, знову не хочеться вставати Яринці. Але ж треба подушку провчити, лінощі з неї вибити!
Схопилась Яринка швиденько, вдяглася, взяла подушку, винесла на подвір’я, поклала на лавку — та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко — та й умиватися.
Кішка долі нявчить, за стіною вітер гуде, дідусь у вуса посміхається.
Орієнтовні завдання для роботи з текстами
Про Проект
* Ледача подушка / Василь Сухомлинський // Дивоцвіт дитинства [Текст] : хрестоматія з етики / за ред. В.М. Хайруліної . – Київ : [Видавництво "Фенікс"], 2006. – С. 20. |
