Несміливий хлопчик
До п’ятого класу прийшов серед року новий учень, Микола. З першого ж дня всі побачили, що він несміливий, аж сором’язливий якийсь. Хотіли його за першою партою посадити, та він не схотів. Попросився на останню.
Вчився Микола добре, сумлінно виконував домашні завдання. Його відповіді були такі, що в класі ставало тихо, як він говорив. Кожному хотілося послухати. Вчителі хвалили Миколу:
— Ось так треба уроки готувати, так треба відповідати на уроках...
Від похвали хлопчик червонів, йому хотілося швидше сісти за свою останню парту.
Хлопці говорили про Миколу:
— Славний учень. І товариш добрий. Попросиш — завжди пояснить, покаже. Але дуже несміливий...
Одного разу Микола з хлопцями повертався додому. Було це в травні, перед завершенням навчального року. Ішли гуртом, про щось сперечались.
Як переходили міст, почули крик. Хтось волав унизу недалеко від мосту. Річка була невелика, та швидка: повновода. Невже хтось кличе на допомогу?
Не встигли хлопці про те й подумати, як побачили: Микола плигнув з мосту у воду, туди, звідки долинав крик. Приголомшені, вони підійшли до перил. Микола вже був коло дівчинки. Не вміючи добре плавати, вона попала у вир. Ще мить — і загинула б.
— Тримайся за мою сорочку! — крикнув Микола. Дівчинка вхопилася за сорочку, і Микола з нею швид-ко підплив до берега.
Такий у нас несміливий хлопчик Микола.
Орієнтовні завдання для роботи з текстами
Про Проект
* Несміливий хлопчик / Василь Сухомлинський // Дивоцвіт дитинства [Текст] : хрестоматія з етики / за ред. В.М. Хайруліної . – Київ : [Видавництво "Фенікс"], 2006. – С. 67. |