 Найкрасивіше і найпотворніше
Хлопчикові загадали в школі написати твір «Що ти знаєш про найкрасивіше і найпотворніше?» Довго думав Хлопчик і не міг вирішити, що ж на світі найкрасивіше, а що — найпотворніше. Йому здавалося, що найкрасивіше — це квітка бузку. А найпотворнішою видавалась жаба. Пішов до Дідуся, питає: «Чи ж то так?» Дідусь відповідає: «Ні, не так».
— Найкрасивіше,— каже Дідусь,— це праця людська. А найпотворніше те, що пускає цю працю на вітер. Йди, походи кілька днів по землі й ти побачиш і те, й інше.
Пішов Хлопчик. Йде полем. Бачить, пшеничне поле жовтіє, нива — колосок до колоска.
— Оце і є найкрасивіше,— думає Хлопчик.— Адже це праця людська.
Йде далі. Підходить до школи. Бігають діти, граються. Одна дівчинка їсть хліб з маслом. Не доїла, кинула на землю, побігла до подруг.
— Це найпотворніше,— здогадався Хлопчик. — Адже вона людську працю пускає за вітром.
Орієнтовні завдання для роботи з текстами
Про Проект
* Найкрасивіше і найпотворніше/ Василь Сухомлинський // Дивоцвіт дитинства [Текст] : хрестоматія з етики / за ред. В.М. Хайруліної . – Київ : [Видавництво "Фенікс"], 2006. – С. 163. |
