Горбатенька
Другий клас розв’язував задачу. Тридцять п’ять учнів схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.
— Відчини двері й подивись, хто там стукає, — мовить учитель.
Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, жвавенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п’ять пар очей впилися в незнайому.
Вона була горбатенька.
Учитель затамував дух і повернувся обличчям до пасу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і наполегливо благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки.
У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивилися І незнайому й лагідно всміхалися.
Учитель полегшено перевів дух.
— Цю дівчинку звуть Оля, — каже директор. — У на здалеку приїхала до нас. Хто поступиться їй місцем на першій парті? Бачте, яка вона маленька?
Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки:
— Я...
Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит на людяність.
